Факт усвідомлення розповсюдження недостовірної інформації є основоположним у конструкуції формування вини та умислу журналіста та передбачення її суспільно небезпечних наслідків.
Відповідь на це питання переводить автора (журналіста, представника ЗМІ) до категорії злочинця (відповідача в іншій цивільній справі про відшкодування моральної шкоди).
Спасти його може лише спроба доказати суду (органу досудового розслідування) про те, що журналіст діяв добросовісно та здійснював її перевірку, але не публікувати неперевірену інформацію!
Дійсно, журналіст розуміє положення ст. 26 Закону щодо обсягу прав та обов’язків журналіста, або повинен її розуміти – скажімо так.
Немає жодних заперечень або розуміння того, що професіональна діяльність журналіста не шкодить суспільству, його спокійному життю.
Дана професія корисна!
Завдяки розголосу про явища та події,які інколи хтось не бажає розголосу, доносяться до громадян, органів влади, судових та правоохоронних органів.
Багато прикладів, коли за допомогою втручання журналістів суспільство та органи влади швидко та ефективно вирішують екологічні, мовні та інші питання? Питання чому, а тому щоби не дочекатися реагування влади, правоохоронних органів, керівництва ОТГ, областей, центральної влади.
У контексті висвітлення питання щодо прав і обов’язків журналістів, слід зазначити, що те, що законодавець приділяє увагу і наступному.
Так ст.397 КК України (втручання в діяльність захисника чи представника особи) містить цікаву диспозицію: «Вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи про надання правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці. Аналіз: судової практики за останні роки свідчить про те, що суди при розгляді справ даної категорії проявляють принциповість та ухвалюють обвинувальні вироки. Так, дане кримінальне провадження відповідно до категорії нетяжких злочинів та санкція статті у першій та другій. частині не містить міру покарання яке пов’язане з позбавленням волі, а мають альтернативні види покарань – штраф, обмеження волі.
Однак важливим є те, що законодавець додав додаткове покарання у вигляді – позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Автор статті звертає увагу на викладене тому, що представник професія журналіста при виконанні своєї діяльності чітко розуміє, або повинен розуміти, що його головне завдання не перетинати лінії обмежень.
На мою думку додаткове покарання є «домокловим» мечем, який не дає злодіям та здержує деякі наміри журналістів та позитивно впливає на збереження балансу між бажаним та реально можливим.
Далі про суди.
З прийняттям нової редакції Законів «Про судоустрій та статус суддів» та « Про Вищу раду правосуддя» повноваження з розгляду та реагування на повідомлення про втручання в діяльність судових органів були передані від Ради суддів України до Вищої ради правосуддя (ВРП). ВРП отримали повноваження ухвалювати акти реагування на факти втручання
Однак що ж слід розуміти під втручання у здійснення правосуддя? ( ч.1 ст.376 ККУ визначено як диспозиції втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення).
На думку автора статті, таке формулювання в законі є надміру широким та нечітким, отже не кожен акт перешкоджання судді є злочином. Іноді це може бути адміністративне правопорушення (прояв неповаги до суду 185-3 КУПАП), подача безпідставних заяв, як прояв зловживання процесуальними правами, або просто реалізація особистого права на свободу слова, яка не подобається судді.(публікація невигідних свідчень про суддю в ЗМІ).
Не обминув закон і втручання в діяльність працівника правоохоронного органу (ст.343 ККУ) суд. експерта, працівника державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З огляду на вище наведене можливо зробити висновок про те, що в Україні побудована принципова система захисту правової,судової влади від незаконних заходів впливу на її діяльність, втручання з метою дестабілізації та спроби дискредитації.
Немає жодного сумніву у тому, що переважна більшість журналістів виконує свою професійну діяльність якісно, поважно до сторін, з дотриманням норм діючого законодавства, етичних норм та правил, взагалі з користю для суспільства, влади, їх виконавчих органів, за що отримують заробітну платню. та передбачені законом гонорари та премії.
І у цьому зв’язку мені прийшла на думку необхідність піддати аналізу діяльність громадянина Сікори, пенсіонером, мешканцем м.Мукачево. Про цю його діяльність мешканцям Закарпаття вже відомо. Про себе скажу, що фахівцем у галузі права є понад двадцять років, за весь час приходилось розв’язувати різні правові та спірні питання, мирити непримиримих , чоловіка та жінку, які приходили для участі у шлюбному процесі, а уходили від мене в обнімку, помирившись, всяке таке. Отже досвід, який не який маю, тому зі всією відповідальністю, можу сказати про діяльність Сікори, що цей громадянин нехтуючи нормами моралі, цинічно, провокаційно останній час здійснює діяльність направлену проти мене особисто Фазекоша Олексія Андрійовича та Ради адвокатів закарпатської області. За для чого? Відповідь у мене є.
Маю велике переконання в тому, що мукачівці та всі закарпатці повинні знати деталі справи. Оприлюднювати чи не оприлюднювати це мені підказала совість моя, моя душа і Віра в Бога!
Відтак, з Сікорою певний час перебували в добрих відносинах, товаришували, було багато спільного. Однак в певний час Сікора став використовувати добрі відносини зі мною в корисливих цілях. Я не звертав увагу, з повагою відносився до його віку, а так сталося, що сталося. В один час Сікора рекомендував мене своїй знайомій для участі в кримінальній справі у особливо тяжкому злочині. Після зустрічі з клієнтом було прийнято рішення співпрацювати, уклали договір, приступили до справи і тут Сікора, скажімо, відверто скоїв низку дій, які свідчать про наміри зробити ганебне. Слід відверто наголосити про те, що сума гонорару за дану справу отримана мною, є значною. Складовими чинниками є: – складність справи, – резонансність справи і всього процесу, – ризики ототожнення з клієнтом, – статус і авторитет захисника. Паралельно, у той же час, Сікора починає підбурює мого клієнта розірвати договір та повернути всю суму гонорару довірителю. При цьому важливим є той факт, що слухання призначено судом на середину грудня 2023 року, тому час для підготовки пішов і група захисників включилась в роботу, розробила план дій вивчила судову практику по даній категорії тощо.
Сікора, у цей час, починає здійснювати тиск на мене шляхом телефонування до своїх знайомих у правоохоронних органах. Народним депутатам керівництву НААУ, адвокатам Закарпаття. Свої дії Сікора вчинив з метою створення негативного іміджу мене і навіть зробити мені негативну рекламу. Виникає питання для чого він так діє? Тому, що я особисто відмовив йому позичити грошові кошти. Ці кошти, які він хотів отримати він не мав наміру їх повертати. Він винен мені на цей час чималі кошти. Сікора має за мету здерти кошти з двох фронтів ( зі своїх замовників та з мене). У цій банді є ще один персонаж – це Хабібуллін Вадим, екс – адвокат, не журналіст і незрозуміло хто! Один час він визнавав себе викривачем, ким він буде далі побачимо.
Дивлячись на цих потвор, є очевидним, що вони бажають дестабілізувати нормальну роботу адвокатури України та дискредитувати авторитет РАУ, НААУ, ВКДКА, ВРКА Ради адвокатів та КДКА Закарпатської області. Виникає питання? Чому голова ради адвокатів Закарпатської області повинен виправдовуватися за хибну точку зору Сікори, щодо оцінки роботи ради?
ВРКА у попередньому висновку фінансово – господарської діяльності ради адвокатів Закарпатської області порушень не виявила, її діяльність визнала задовільною, яка відповідає приписам закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Яке має відношення Сікора до діяльності органу адвокатського самоврядування і оцінки її роботи? Відомо, що це недержавна організація, втручання в її діяльність є незаконною і незважаючи на це Рада адвокатів Закарпатської області та особисто її голова висловлюємо вдячність Сікорі за свої пасквілі тому що вони не зацікавили адвокатів, а ми побачили в черговий раз, що робимо свою справу зразково. Далі, не є секретом, що ВРКА здійснює планову перевірку фінансово – господарської діяльності Ради адвокатів в Закарпатській області. Наголошую – планова перевірка! Виїзна фаза перевірки здійснювалася у строки визначені у плані перевірки, потім проект висновку має виноситися до порядку денного на черговому засіданні ВРК, де проводиться його обговорення та затвердження.
Сікора у своїх статтях повідомляє про те, що ВРКА виявила величезні фінансові зловживання в діяльності Ради і КДКА Закарпаття. Це відверта брехня! До Сікори приєднався згаданий раніше Вадим Хабібуллін і вони на пару малюють, що їм примарилось! А останнім часом вони вимагають щоб я пішов у відставку з посади голови Ради адвокатів Закарпаття. Вочевидь видно, що Сікора та його поплічники отримують кошти від своїх замовників. Сікора замахнувся на великі речі, а сам забився у глухий кут! Жодного слова, що він говорить не містить правду і все це нагадує «лебедину пісню». Сікора залишився в глухому, холодному кутку на одинці в очікуванні безповоротного покарання, з повністю знищеною репутацією, жалюгідною і спотвореною постаттю!
Звертаю увагу на те, що весь час з мого боку не було спроби виправдатися, вступати у дебати з цим покидьком, мої колеги, друзі та інші небайдужі товариші радили мені бути витриманим і дати Сікорі вичерпати весь репертуар, не піддаватися на провокації. Дякую друзі за небайдужість, разом ми сила.
Дана стаття підготовлена мною у такому нестандартному форматі задля того, щоб читачі змогли надати об’єктивну оцінку злодіянням Сікори і самі вирішити для себе хто, що, і як. У старі часи не просто так діяли мирські суди! Автор не за страту на площі, а за справедливість.
Вважаю за необхідне повідомити друзі, що Сікора не є кореспондентом в юридичному трактуванні. Журналістом в ніякому разі не може визнаватися людина, яка опублікувала текст в мережі інтернет, або десь на аркуші паперу. Сікора розуміє, що він не може нести, встановлену законом юридичну відповідальність. Він помилково розуміє, що розплата за розповсюдження брехні буде непокарана!! Буде, обов’язково буде в рамках чинного законодавства! А що суспільство? А ось суспільство самий головний арбітр!
Автор умисно, детально розписав принципи відповідальності журналіста, щоб ще ширше розкрити суть, нутро цього Сікори.
Крім цього, за вкрай важливе вважаю наголосити, що така «діяльність» Сікори і йому подібних шкодить нормальній роботі органів державної влади, їх стабільній роботі, відволікає їх від основної діяльності. За важливе вважаю зазначити, що з такими як Сікора і його поплічниками з Києва із сумнівною репутацією, такими як Хабібуллін, Рафальська, Криворучко, та інші, треба не боротись, а їх знищувати і знищувати політично. Чому? Як кажуть сьогодні я, а завтра хтось інший може потрапити у поле зору Сікори, де він бачить чим можна поживитися за рахунок інших. Особисто я засуджую Сікору за такого роду діяльність, маю у спосіб передбачений законом поставити його на місце і заставити покаятись не переді мною, а перед суспільством, а іншим, хто схожий на Сікору показати, що буде з ними теж. Ми закарпатці діти гір і чистого повітря, віками жили у гурті та повазі один до одного.
Користуючись нагодою маю попередити про персональну відповідальність сікор та інших, впевнений у тому, що замовники злякалися і не протягнуть свої підлі граблі на допомогу Сікорі, їх спіткає кара пропорційно з об’ємом злочинних дій і обману.